КРИЗИ СІМЕЙНОГО ЖИТТЯ

Народна мудрість каже, «життя прожити – не поле перейти». А тим більше якщо це сімейне життя. Як не втратити інтерес до спільної подорожі життєвими схилами? Адже дорога не буде гладкою та вистеленою квітами. Попереду чекає кілька криз сімейного життя. Їх не уникнути, але можна підготуватися та успішно подолати.

Перші симптоми сімейної кризи.

Чекайте на кризу, якщо сімейне життя протікає без сварок, або, навпаки, сварки йдуть одна за одною. Про його наближення говорить ситуація в якій подружжя не намагається зрозуміти одне одного, кожен чинить по-своєму, у всьому звинувачує тільки інший бік. Ухиляння від сексу – серйозна нагода для кризової ситуації. Не менш серйозно, коли один із партнерів вирішує, що тільки він є «істиною у всіх інстанціях». Ще якщо подружжя не вміє розмовляти, знаходити спільні теми для обговорення, постійне мовчання чи зацикленість лише на одній проблемі. Якщо жінка не бачить нічого, крім сім’ї і поступово стає «ломовим конем». Або, навпаки, один із членів сім’ї не бачить нічого, крім своєї роботи.

Криза першого року.

Подружжя виховувалося в різних сім’ях, зі своїм укладом і звичаями. Чоловік і дружина звикли в різні часи ставати і прокидатися. Вони по-різному ставляться до порядку у квартирі, до економії коштів. І ще безліч дрібниць, що вимагають «притирання». Наліт романтичної закоханості минає, сімейне життя показує реальні сторони подружжя, іноді не дуже приємні. Але, якщо в сім’ї є справжнє кохання, цю кризу подолати не складно.

Криза першої дитини.

Народження дитини змінює звичний устрій сім’ї. Жінка всю свою турботу та ласку віддає малюкові. А чоловік ревнує, йому не вистачає тепла, іноді й сексу. Незадоволений, роздратований, він шукає за дружину нові недоліки. Недоотримане в сім’ї тепла шукає на стороні, може зважитися на зраду. Дружина й так змучена безперервними турботами про малюка, а тут ще й невдоволення чоловіка. Вона страждає, мучитися підозрами, влаштовує скандали.

Щоб уникнути цієї кризи, потрібно бути психологічно готовими до обов’язків батька. Не ревнувати дружину до дитини, а віддати йому своє кохання і турботу, взяти на себе частину справ щодо догляду за малюком. Жінці не забувати про те, що в її сім’ї, крім маленької дитини, є ще й велика. Йому теж потрібна увага. Це легше зробити, коли подружжя заздалегідь розподілить обов’язки, як догляду за дитиною, так і ведення домашнього господарства. Тоді сімейне життя не затьмариться народженням малюка, а заграє новими фарбами, обожнюване обома подружжям маленьке диво стане додатковою ланкою, що зв’язує.

Інші кризові періоди.

Криза може настати, коли налагоджене сімейне життя за схемою «мама вдома з малюком, а тато працює», змінюється новими стосунками після виходу жінки на роботу. Перед жінкою стоїть непосильне завдання все встигнути: робота, дитина, чоловік, домашнє господарство. Допомогти їй у цьому має не лише чоловік, а й найближчі родичі.

Зазвичай через 7 років спільного життя подружжя пересичується один одним. Щоб уникнути монотонності у сімейних стосунках та утримати партнера від пошуків нових відчуттів поза сім’єю, шукайте щось нове та оригінальне. Можете поїхати на Шрі-Ланка або зайнятися разом йогою.

Головна і найнебезпечніша криза настає, коли подружжю 40-50 років.

У жінки попереду клімакс – дратівливість, погіршення самопочуття. Чоловік боїться наближення старості та сексуальної пасивності. Діти виросли і вже не є пов’язуючим подружжя ниточками. Але й цю кризу можна подолати. Потрібно тільки дуже цього хотіти обом, разом робити все для того, щоб спільно прожите сімейне життя не згадувалося, як тяжкий хрест, а стало першою цеглиною до тихої та щасливої ​​старості.