Багатодітна мати Меріл Стріп

Голлівудська актриса Меріл Стріп – рекордсменка за номінаціями на «Оскар» та триразова володарка цієї нагороди. Робота – важлива частина її життя, але набагато важливіша для неї сім'я. Меріл Стріп має міцний шлюб зі скульптором Доном Гаммером і четверо дорослих дітей. Роль матері вона вважає найважчою, але й найкращою у своєму житті.

У пронизливій драмі 1979 року «Крамер проти Крамера» Меріл Стріп зіграла роль матері, яка змушена залишити свою дитину, а потім намагається в суді виграти опіку над нею. Ця роль була зіграна актрисою настільки блискуче, що практично не викликало сумнівів її материнство. Проте на той момент дітей ще не було. Тоді вона заслужено здобула свій перший «Оскар», а через рік народився первісток Генрі.

У 1982 році глядачів приголомшила ще одна роль Меріл Стріп, в якій їй доводиться приймати нелегкі рішення щодо своїх дітей. Це «Вибір Софі», який приніс акторці другий «Оскар». Отримуючи статуетку, Меріл була вагітна другою дитиною, дочкою Мемі.

На початку 80-х Меріл Стріп ще багато знімалася. Вона їздила по всьому світу, тягаючи із собою маленького сина. Все змінилося, коли на зйомках фільму «З Африки» 1985 року 6-річний Генрі твердо сказав їй «Досить, мамо, я більше не хочу нікуди їздити». Тоді акторка вперше серйозно усвідомила необхідність вибору між сім'єю та роботою.

У 1986 та 1992 роках до сім'ї Стріп-Гаммер додалися ще дві дочки. Меріл Стріп завжди зізнавалася, що мріяла про велику кількість дітей, а свого вона звикла домагатися. Проектів у кіно ставало дедалі менше, проте актриса завжди настільки ретельно їх вибирала і так викладалася на майданчику, що виходили переважно хіти. Так, у 1990 році вийшла драма за автобіографічним сценарієм Керрі Фішер «Листівки з краю світла», у 1995 – «Мости округу Медісон», наступного року – «Кімната Марвіна», у 1999 – «Музика серця», у 2002 – «Ча " і т.д.

Більшість часу Меріл Стріп жила життям звичайної домогосподарки. Вони з чоловіком відвезли дітей подалі від спалахів папараці та небезпечного для підростаючого покоління життя Лос-Анджелеса у провінційний Коннектикут. Меріл самостійно готувала, прибирала та прала, відвозила дітей до школи, в'язала та шила. З розваг у неї були лише прогулянки у гори та сімейні пікніки на березі озера.

У середині 2000-х років Меріл Стріп постала на екрані у новій для себе ролі. Це була героїня фільму "Диявол носить Прада", головний редактор модного журналу. Для зйомок акторці довелося схуднути і навчитися розбиратися в моді, яку вона, за її власним зізнанням, не любить і не розуміє, як можна викласти 10 000 доларів за якусь шмотку. Однак на екрані цього не видно, персонаж Стріп вийшов настільки достовірним, що сподобався навіть його прототипу, суворій Ганні Вінтур, редактору журналу "Вог".

Діти Меріл Стріп вже виросли і пішли своєю дорогою. Єдиний син Генрі став музикантом, дочка Мемі – акторкою. У 2007 році вона зіграла разом зі своєю матір'ю у драмі «Вечір». Вони виконали ту саму роль, тільки з різницею в 35 років. Дочка Грейс теж обрала акторський шлях, а молодша Луїза навчається у коледжі.

Діти покинули батьківське гніздо, але Меріл Стріп продовжує ретельно вибирати ролі і завжди намагається дізнатися про щось нове. 2008 року вийшла музична комедія «Мамма Мія», де акторці довелося згадати свої вокальні здібності, які вона розвивала в юності. Цей комерційний хіт вона розбавила драмою «Сумнів». Різниця між персонажами була разючою: весела та енергійна Донна не мала нічого спільного зі строгою та правильною монахинею сестрою Елоїзою.

2009 також ознаменувався двома різними роботами. Це була комедійна драма «Прості складнощі» та біографічна стрічка «Джулі та Джулія». Наступна біографія принесла акторці третю золоту статуетку «Оскар» у 2011 році. У ній вона виконала роль Маргарет Тетчер. Події, описані у фільмі, багато хто вважає спірними, але гру актриси одностайно визнали геніальною.

Що, якщо метою відносин є щось безумовне, за що чоловік і жінка могли б взяти відповідальність? Що якщо це… практика кохання? Кохання – це те, що знаходиться всередині нас; те, за що ми відповідаємо як у добрі, так і в погані часи. Любов дозволяє нам зосередитись на власних зусиллях та обов'язках, а також помічати переваги свого партнера. Занадто багато людей зосереджуються на тому, щоби брати щось від стосунків. Але, для гармонійних відносин треба віддавати, брати відповідальність за своє щастя, а потім інвестувати його в інших.