...
Все для WEB и WordPress
WEB и WordPress новости, темы, плагины

Фільм тижня: «Алея кошмарів»

0

"Алея кошмарів". Незважаючи на назву, фільм точно не можна зарахувати до жанру «Жахи». Тож ті, хто не любить «жахливості», можуть не лякатися і сміливо дивитися прем’єру. Зрежисував «Алею кошмарів» відомий мексиканець Гільєрмо дель Торо, якого пересічний глядач, звичайно ж, пам’ятає за оскароносною «Формою води». Головні ролі у його новій роботі зіграли Бредлі Купер, яка покрасніла після пологів Руні Мара, запаморочлива фем фаталь Кейт Бланшет, Тоні Коллет та Віллем Дефо. Вже тільки за одне таке рідкісне сузір’я голлівудських знаменитостей на одному знімальному майданчику, «Алея кошмарів» заслуговує на увагу. Цікаво, що спочатку на головну роль претендував Леонардо Ді Капріо.

Фільм тижня є екранізацією однойменного роману американського письменника Вільяма Лінзі Грешема. Вперше його було видано 1946 року, а 1947 року – екранізовано. Сценаристи першої екранізації зробили фінал більш м’яким та оптимістичним, ніж у книзі. Пізніше цю кіноверсію «Алеї жахів» назвуть кінокласикою. Гільєрмо дель Торо, навпаки, додав у сценарій більше жорстоких моментів, через що стрічка отримала рейтинг R. Взагалі, нова екранізація «Алеї кошмарів» настільки адаптована Гільєрмо дель Торо, що рімейком картини 1947 року її можна назвати навряд чи.

Фільм тижня: «Алея кошмарів»

Сюжет бере початок 1939 року десь у американській глибинці. Глядач бачить, як герой Бредлі Купера – Стентон Карлайл – тягне по підлозі труп і спалює будинок разом з ним. Потім чоловік сідає в автобус і переїжджає до іншого міста. Тут він примикає до бродячого цирку і починає працювати тут підсобним робітником. Роззнайомившись з учасниками трупи, Стен зближується з ворожкою-шарлатанкою Зіною і потихеньку вивідує секрети обдурювання натовпу у її чоловіка-алкоголіка Піта. Піт натхненно вчить усьому Стена, проте головні його секрети зберігаються у щоденнику, якого Стена доступу немає. Тоді герой Бредлі Купера наважується підмінити пляшку спиртного, від якого так залежить Піт, на смертельний напій із метанолом. Так Піт вмирає, яке щоденник нарешті дістається Стену. Освоївши з його допомогою менталізм досконало, Стен вирішує розпочати сольну кар’єру. Він кидає бродячий цирк і переїжджає до Нью-Йорка, прихопивши з собою красуню Моллі (Руні Мара), яка підкорила глядачів своїми фокусами з електричним струмом.

Фільм тижня: «Алея кошмарів»

У Нью-Йорку пара виступає з ефектними екстрасенсорними номерами. Використовуючи так зване холодне читання та систему вербальних знаків, Стен та Моллі створюють перед глядачем ілюзію містики. Тепер герої добре заробляють, гарно одягаються та живуть у шикарних готелях.

Фільм тижня: «Алея кошмарів»

Але коли одного разу на їхнє шоу приходить героїня Кейт Бланшет – фатальна жінка-психотерапевт Ріттер – Стен усвідомлює, що, працюючи разом з нею рука об руку, він може досягти небувалих висот у своєму ремеслі. Чи варто говорити про те, що фінал стрічки буде несподіваним та нищівним.

Фільм тижня: «Алея кошмарів»

Як ми вже згадали на початку статті, фільм не належить до жанру «Жахи». Ні містики, ні монстрів, ні прокльонів – нічого надприродного ви тут не знайдете. Але жахів тут все ж таки достатньо. І перш за все кошмаром є вчинки та усвідомлений життєвий вибір деяких героїв. Щоб зрозуміти причину цих вчинків, причину такого вибору, глядачеві доведеться підбирати ключі до дверей, за якими відповіді, самостійно. Стилістика «Алеї жахів» дуже багатогранна. Він і похмурий, і яскравий водночас. 150 хвилин хронометражу, і жодних штампів, жодної передбачуваності. Якоїсь миті здається, що сюжет завмер і нікуди не рухається. Аж раптом різкий поворот, подив, що змінюється шоком, зміна декорацій, нові герої.

Фільм тижня: «Алея кошмарів»

«Алея кошмарів» з одного боку – це фільм про блискучий напористий зліт від бездомного голодранця до маестро, якого оточує стильне бароко. З іншого боку, нова робота Гільєрмо дель Торо – про тонку грань між творчістю, життям художника, артиста, його заграванням із публікою та моральною відповідальністю перед нею. Адже загравшись у улюбленця натовпу так легко увірувати у свої надздібності і, втративши пильність, поставити на кін не лише своє життя, а й життя своїх близьких. Цю межу головний герой порушує легко, без страху та подальших жалю. Здається, дай йому доля другий шанс, він вчинив би так само.

«Алею кошмарів» вже називають найпесимістичнішою роботою Гільєрмо дель Торо. Тут, як завжди, він незмінний своєму кредо зробити монстрів людьми, а людей монстрами. А декорації та костюми в «Алеї кошмарів» немов створені лише для того, щоб глядачеві було цікавіше докопатися до цього важливого підтексту.

І, звичайно ж, говорячи про «Алею кошмарів» не можна не відзначити приголомшливу роботу оператора Дана Лаустсена, на рахунку якого вже такі успішні фільми як «Форма води» та третій епізод «Джона Уїка», а також команди, що ставила світло. Це завдяки їм ми отримуємо естетику неонуару. Сцена в напівтемному кабінеті, коли світло падає на обличчя героїв, а крізь величезні вікна видно сніг, що падає, – це дуже і дуже талановито.

Фільм тижня: «Алея кошмарів»

Цікаво, що є чорно-біла версія «Алеї кошмарів» від Гільєрмо дель Торо. Сподіваємося, одного разу режисер представить її на суд глядачам, а поки що насолоджуємося фільмом хоч і в похмуро приглушеному, але все ж таки кольорі.

Цей веб -сайт використовує файли cookie, щоб покращити ваш досвід. Ми припустимо, що з цим все гаразд, але ви можете відмовитися, якщо захочете. Прийняти Читати далі