Творчі люди: В’ячеслав Зайцев та його історія моди

Історія моди В’ячеслава Зайцева почалася півстоліття тому, коли він на відмінно закінчив Текстильний інститут у Москві. З того часу й досі ім’я цієї багатогранної людини нерозривно пов’язане зі світом російської фешн-індустрії.

В’ячеслав Зайцев народився у місті наречених та ткачих Іваново у 1938 році. Його раннє дитинство припало на воєнний час. Великий вплив на юного В’ячеслава мала мати, яка ростила сина одна. Батько, вирушивши за закликом на фронт, повернувся лише через 17 років, переживши війну, в’язницю, табір та життя на поселенні. Незважаючи на тяготи та поневіряння, мати зуміла прищепити майбутньому модельєру чуття до прекрасного і передала особливе, тонке бачення навколишнього світу.

У 14 років В’ячеслав Зайцев, закінчивши школу на відмінно, вступив до хіміко-технологічного технікуму і отримав професію художника текстильного малюнка. Вибір цієї спеціальності був цілком закономірним для уродженців тих місць, така робота гарантувала стабільність та забезпеченість у майбутньому. Молодий чоловік мав чудові вчителі. Багато навчального часу вони проводили зі студентами на природі, щоб відкрити досконалість виразності ліній у створенні зображень плодів, бутонів і листя. Маючи живу уяву, юний Зайцев постійно намагався уявити, як його малюнки будуть виглядати на готовому виробі.

В 1962 випускник Московського Текстильного інституту В’ячеслав Зайцев був розподілений в місто Бабушкін для роботи на швейній фабриці художнім керівником. Вже тоді він зарекомендував себе як сміливий модельєр. Він сам вигадував собі костюми та демонстрував їх, часто шокуючи викладачів та однокурсників. На фабриці він створив колекцію спецодягу для робітниць. У цій роботі Зайцев використовував народні мотиви та яскраві кольори, повністю змінивши стереотипний образ жінки-трудівниці.

Першу колекцію було відкинуто керівництвом фабрики, проте потрапило в поле зору редакції друкованого видання «Парі Матч». Журнал опублікував замітку про В’ячеслава Зайцева під заголовком «Він диктує моду Москві», яка привернула увагу стовпів світової моди П’єра Кардена та Марка Боана. У 1965 році вони розшукали дизайнера, на той час він уже працював у Москві в Загальносоюзному будинку моделей на Кузнецькому мосту. Підсумком їхньої зустрічі стало знайомство закордонних майстрів із новими колекціями Зайцева та стаття «Королі моди» у виданні Woman Wear Daily, де його назвали «рівним серед рівних».

В’ячеслав Зайцев продовжував створювати нові моделі. У період 1965-1968 роки виходить його знаменита "Російська серія", за основу якої знову було взято народні костюми. Він отримує пропозиції щодо участі у створенні зведених колекцій Будинків моделей різних країн, зокрема США, Канади, Франції тощо. Проте брати участь на показах особисто дизайнер не може через заборону виїзду до капіталістичних країн, знятої лише 1986 року. Проте вже тоді на Заході В’ячеслава Зайцев стали сприймати як першопрохідника та лідера російської фешн-індустрії.

Після 13 років роботи В’ячеслав Зайцев залишає Загальносоюзний будинок моделей і стає художнім керівником нового Будинку моди на проспекті Миру, де в 1988 році його одноголосно обирають директором. Саме там Зайцев відкриває перший у країні Театр моди, де демонстрації нових колекцій відбуваються у формі вистав із драматургічним задумом та музичним оформленням. Гастролі театру йдуть у всьому світі.

Творчість В’ячеслава Зайцева багатогранна. Він не тільки творить у світі моди, пише і говорить про неї, відкриває та вчить нові таланти. Значну частину його творчості становить живопис та художня фотографія. Виставки майстра відбуваються у всьому світі. Своїми роботами Зайцев прагне прищепити людям почуття прекрасного, навчити відчувати навколишній світ та виявляти увагу до деталей. Постійний пошук гармонії змісту та форми, на його думку, і є характерною рисою сучасної людини на даному витку цивілізації.