Вінчання за православними обрядами
З давніх часів вінчання в церкві вважалося обов’язковим для молодят. Вінчання скріплює узи між молодими людьми не лише перед священиком, а й перед Богом. Такий союз вважається благословенним згори. Сьогодні вінчання сприймається молодими людьми та їхніми близькими такою ж важливою подією, як і одруження. Під час вінчання молодята дають обіцянку в подружній вірності.
Перед тим, як вибрати дату для вінчання, багато пар приходять до церкви поговорити зі священиком, у якого можна дізнатися всі деталі церемонії. Священик обов’язково порекомендує постити протягом тижня перед обрядом і в день вінчання причаститися.
Для вінчання необхідно мати ікону Спасителя і Божої Матері, обручки та свічки. Під час вінчання молодятам зав’язують руки білим рушником, що символізує чистоту намірів. Усі предмети з вінчання слід зберегти протягом усього життя.
Тривалість вінчання від півгодини до години. Перед заходом слід переконатися, що свідки хрещені, оскільки саме вони тримають вінці над головою молодят.
Дуже важливим є те, як виглядають молодята. Образ нареченого та нареченої має бути стриманим. Сукня нареченої має бути світлих тонів, не яскравою, із закритими плечима та спиною. Якщо навіть спина оголена або є декольте, наречена повинна покрити плечі накидкою. Голова має бути накрита фатою, а обличчя не слід закривати.
Як відбувається обряд вінчання?
Священик виходить до молодят через Царські Ворота. Наречений і наречена тричі благословляються батюшкою, яка тримає в руках хрест та Євангеліє. Наречені тримають у руках свічки, у той час як їхні кільця знаходяться у вівтарі. Після завершення молитви, священик одягає обручки молодятам, які переходять у центр Храму і встають на білий рушник перед аналоєм. Тут вони дають згоду перед Богом та церквою бути разом. Свідки тримають корони над головами молодих, тоді як священик веде їх тричі навколо аналоя. Обряд вінчання закінчується поцілунком нареченого і нареченої, які стали духовно ближчими один до одного.
У церкві не вінчають союзи між рідними людьми, за дуже великої різниці у віці, якщо хтось із молодят уже вінчаний чи не хрещений. Також існує низка дат, коли жоден батюшка не проведе вінчання: напередодні божественних свят і храмових днів, у вівторки, четверги та суботи, під час постів і свят.
Весілля, один з сімейних обрядів, що оформляє одруження. Соціальне значення його зводиться до створення нової сім’ї з метою продовження роду, встановлення спорідненості, зміни сімейно-вікового становища та публічного визнання статусу наречених. Належить до найскладніше організованих обрядів. У ньому поєднуються мовний, фольклорно-поетичний, ритуальний, музичний, образотворчий та інші плани.