10 дивовижних фактів про секс та шлюб у давнину

Сьогодні ми розповімо про найцікавіші та шокуючі факти про шлюб, кохання та секс, які були нормою для наших предків.

18+
Ця стаття призначена для осіб віком від 18 років
. А вам уже виповнилося 18?

Попередники «Віагри»

Грекам були знайомі речовини, що підвищують потенцію. Тільки заради бога, не намагайтеся повторити те, що зараз дізнаєтеся. Ми за наслідки не відповідаємо!

Щоб продовжити ерекцію, на статевий член вони наносили суміш подрібненого перцю та меду. А щоб покращити потенцію, треба було додати подрібнений попіл оленячого хвоста у вино.

Суперзасобом вважалася індійська рослина, назва якої історія не зберегла, і ми думаємо, що це лише на краще. Якщо вірити записам, що дійшли до нас, під його дією чоловіки могли займатися сексом до 12 разів поспіль, а деякі — аж до 70.

Іноді греки втомлювалися і хотіли зупинитися. «Горщик, не вари!» І тоді мошонку мазали оливковою олією.

Чоловіча проституція

У Стародавній Греції та Римі проституція була рядовим явищем. І чоловіча також.

У Афінах доходи осіб легкої поведінки навіть оподатковувалися муніципальним податком. Виходить, це було не просто дозволено, а й контролювалося державою. Здебільшого клієнтів чоловіків-повій були, раптово, теж чоловіки.

І хоча це було легальне заняття, громадянських прав такі «професіонали» не мали. Наприклад, вони не могли стати членами міської ради, виступати на асамблеях чи на інших заходах. Через це проституцією переважно займалися раби та іноземці.

Договірні шлюби

У давній Месопотамії нормою було укладати шлюби за домовленістю батьків. То справжні контракти двох сімей. Наречений та наречена вперше зустрічалися лише на весільному урочистості.

У Шумері та Вавилоні шлюб вважався засобом виробництва потомства та зберігачем наступності та гармонії у суспільстві. Так, подружжю могло повезти з любов’ю, але вона ніколи не була вирішальним фактором.

«Договір є вмовляння».

Заручини регулювалися дуже суворо. Цар Хаммурапі встановив, що якщо потенційний свекор або тесть наважиться розірвати домовленість про шлюб, то йому доведеться виплатити компенсацію сім’ї нареченої чи нареченого, яка не відбулася.

Ярмарок наречених

Уявіть собі ринок, де замість помідорів та кавунів — молоді жінки, а покупці це не домогосподарки, а молоді чоловіки, які бажають мати сім’ю. Шокує? Нас також. А от якщо вірити Геродоту (а хто ж йому не віритиме?), такі ринки були.

Він писав, що раз на рік у стародавньому Вавилоні проводилися ярмарки наречених. Дівчат, які досягли шлюбного віку, збирали перед чоловіками, і одну за іншою продавали тому, хто дасть ціну вище.

Чим багатший чоловік, тим красивішу дружину він міг собі дозволити. Що чекало на непривабливих жінок? Вони діставались простому малозабезпеченому люду, який міг узяти лише тих, хто не сподобався багатіям.

Суворий чоловічий світ

Шлюбні норми в давнину були зовсім не на користь жінок. У стародавньому Ізраїлі, наприклад, жінка не могла не бути незайманою, але немає жодної згадки про те, що чоловіки повинні були зберігати невинність до шлюбу.

Якщо ж молодий виявляв, що його нова дружина не незаймана і причина була не в насильстві, її могли забити камінням.

Ну а якщо наречений раптом помилявся у своїх підозрах, його поролі і змушували заплатити штраф.

Фалічний культ

У садах деяких міст Стародавнього Риму розміщували зображення та статуї бога Пріапа з ерегованим членом, щоб відлякати зловмисників.

Вважалося, що бог покарає їх сексуально. Збереглися поеми, де прямо говорилося, що якщо порушник чоловік, Пріап покарає його через рот, якщо жінка через піхву, а якщо хлопчик через анус. Жорстокий бог, що скажеш.

До цього дня його ім’я збереглося в назві захворювання на приапізм, що виявляється у хворобливій тривалій ерекції.

Зради

Той самий месопотамський цар Хаммурапі ввів страту за зраду. Жінку з коханцем кидали в річку або садили на палю. Якщо чоловік її прощав, живими залишалася не тільки вона, а й коханець. Вважалося, що вони мають разом поділити долю. Тож головне було вчасно домовитись із рогоносцем.

У Стародавньому Римі існував закон про страту зрадниці, але рішення приймав її батько, а чи не чоловік. І знову та сама історія, що й у Месопотамії.

В Афінах зрада була серйозним злочином проти суспільства загалом. У свій час діяв закон про страту зрадників, але вже через сто років законодавці пом’якшилися і замінили її штрафом та публічним приниженням.

Багатоженство

Навіть у старозавітному древньому Ізраїлі полігамія була звичним явищем, але у вищих колах. Адже утримувати кілька дружин завжди було найдорожчим задоволенням. Горезвісні Давид і Соломон є найяскравішими прикладами тих, хто міг собі це дозволити.

Якщо вірити Біблії, Соломон мав близько тисячі дружин і наложниць. Давид був скромніший: всього вісім.

Храмова проституція

Кожна стародавня вавилонянка хоча б раз у житті мала віддати, кхм, сексуальний обов’язок богині Мілітті. За гроші. Іноземцю.

Якщо вірити Геродоту, жінка приходила до святилища Мілітти і не могла повернутися додому, доки іноземець не покине їй гроші і не займеться з нею сексом поза храмом. Гроші, що цікаво, жінка мала віддати храму. Якщо жінка була не надто привабливою, казав Геродот, їй доводилося чекати роками.

Думаю, у них мали бути приказки на кшталт: «У храмі не була — не баба».

Вдови

У давній Індії вважалося, що вдова має піти за померлим чоловіком. Для цього вони мали видовищну традицію під назвою саті. Все просто: вдова стрибала в багаття, де палили труп її благовірного. Якщо не погоджувалась, її туди штовхали. У будь-якому випадку вона згоряла живцем.

Є й інший варіант цієї традиції, менш видовищний: вдову ховали живцем поруч із ним.

«Все таке смачне. Не знаєш, прямо, що і вибрати». Ці варварські звичаї зустрічалися в індійських провінціях навіть наприкінці ХХ століття.

Що можна сказати про всі ці «милі» чудасії предків? Добре, що вони залишились у минулому.

Хоча якщо послухати деяких бабусь біля під’їзду, то складається враження, що вони ці традиції застали на власні очі.