ЗБЕРІГАТИ ЧИ СІМ’Ю РАДИ ДІТЕЙ

Це питання хвилює багатьох людей, які перебувають на межі розлучення. З одного боку, жити на одній території з нелюбимою людиною вже набридло, а з іншого – тисне стереотип, який каже, що «у дитини має бути повна сім’я», бо ще виросте нещасним. Доводиться терпіти. Пружина стискається все сильніше, однак усьому є межа.

Вся справа в тому, що потрібно зберігати не видимість сім’ї, а теплі відносини між її учасниками. Коли у батьків відсутня емоційна близькість і порозуміння, а домашня атмосфера просякнута взаємною огидою, ненавистю та брехнею, то у збереженні «сім’ї» немає сенсу. Власне, і зберігати нічого – до сім’ї ще дожити треба, а багато хто здається, не пройшовши всіх обов’язкових притирок.

Розлучення та діти

Діти дуже тонко відчувають усі нюанси настрою батьків, і якщо ті вимушено живуть разом, відчуваючи сильне бажання втекти, то вони (діти) дуже через це страждають. І в дорослому житті на них чекає два варіанти розвитку подій: або страх перед сімейним життям через відсутність у дитинстві позитивного прикладу, або таке ж, нічим не наповнене спільне проживання.

Понад 90% дітей, які виросли в такій ось «родині» щиро не розуміють, чому батьки не розійшлися – адже всім було б краще. А батьки, у свою чергу, нерідко несвідомо шантажують їх почуттям провини: «Це через тебе мені доводиться терпіти, тепер ти мусиш мені»…

Якщо не вдається реанімувати стосунки з чоловіком, слід проконсультуватися у психолога, який допоможе колишнім чоловікові та дружині зберегти дружні стосунки після розлучення – спостерігаючи нормальні людські стосунки між батьками, і відчуваючи їхню любов до себе, дитина буде щасливою, а її психіка залишиться здоровою. Адже головне в житті – це щастя, а воно наполегливо не бажає приймати відмови від своїх справжніх бажань. Навіть заради іншої людини.