Правила вибору сукні для вінчання

Є чимало закоханих пар, які прагнуть не лише зареєструвати свій шлюб у РАГСі, а й освятити свій союз у церкві. Якщо прийнято рішення про вінчання, то наречена починає активно думати про те, яке вбрання їй придбати. Вінчальна сукня та вбрання для звичайної весільної церемонії відрізняються не сильно, проте є деякі нюанси, на які не можна не звернути увагу.

Сукня для такого красивого церковного обряду має бути витримана у строгому та цнотливому стилі. При вінчанні нареченій необхідно вдягнути плаття з рукавами. Довжина рукавів залежить від тенденцій моди або від особистих уподобань дівчини. А що робити, якщо сподобалася сукня без рукавів? Та ще й якщо воно ідеально сидить? Невже шукати другу модель? Зовсім ні. Просто необхідно вигадати, як на час вінчання закрити плечі.

Можна накинути болеро, пелерину чи накидку. Додатковий атрибут можна виготовити з будь-якого матеріалу, підійдуть мережива, хутро, шовк і звичайнісінька бавовняна тканина. Після вінчання плечі можна знову оголити.

У церкві наречена не може з’явитися з глибоким декольте; також не вітається оголена спина. Безумовно, не потрібно купувати сукню, яка більше схожа на обмундирування співробітника ОМОН. Можна звернути свій погляд на скромний, але гарний виріз у ділянці грудей.

На матеріал, з якого виготовлено плаття, обмежень немає, тут надано повну свободу вибору. Обмежитися необхідно в стразах, бісері, паєтках та інших блискучих штучках. Підібрати гідне, не перевантажене будь-якої переливається мішурою сукню, не так вже й складно. Об’ємні спідниці цілком допустимі, хоча з пишнотою теж не потрібно старатися. Західні наречені прагнуть увійти до церкви у сукні, що має довгий шлейф. Це, звісно, ​​красиво, але для православної церкви недоречно.

Міфом є ​​твердження про те, що довжина сукні нареченої має бути лише на підлогу. Цілком припустимо, якщо дівчина постане перед служителем церкви у вбранні середньої довжини. У цій справі важливо, щоб коліна були обов’язково зачинені. Варіант з міні точно не є допустимим за православного обряду.

Колірний відтінок сукні теж має значення. У пріоритеті у наречених, звичайно, біле вбрання. Однак деякі дівчата хочуть виділитися із загальної маси і вступити в законний шлюб у яскраво-червоному, зеленому, синьому чи фіолетовому вбранні. Для вінчання яскраві та темні відтінки не підійдуть. Церква дозволяє нареченій одягатися в біле, кремове, ніжно-рожеве, світло-блакитне плаття.

За православними традиціями біла сукня говорить про невинність нареченої, тому якщо пара вирішила повінчати після кількох років спільного життя, то нареченій не варто вибирати сукню білого кольору. За церковними мірками наречена, яка має дітей або яка перебуває в очікуванні малюка, у білому вбранні буде виглядати не зовсім правильно.
Обов’язковим атрибутом вінчання є фата, причому найкласичніший її варіант. Фата повинна прикривати голову, плечі та більшу частину сукні. Так як над головами нареченого і під час вінчання тримають вінці, дівчині варто вибрати простіший варіант укладання волосся.

Не кожна сучасна пара закоханих готова скріпити свій союз під склепіннями храму. Такий факт говорить про те, що шлюби, благословенні в церкві, мають особливу цінність, міцність і довговічність. Вінчання дуже відповідальний крок, тому до нього потрібно підійти з усією серйозністю, і до поряд це теж має відношення. Сукня говорить про безневинну і чисту душу дівчини, яка одружується, а це означає, що місця надмірності бути просто не може.