ВІЛЬНІ ВІДНОСИНИ
Вільні відносини або freelove – тема спірна, що має, як і все в цьому житті, і прихильників, і супротивників.
Основою фрілав є свобода, яку готові надати лише люди, які безмежно довіряють один одному. Зазвичай відносини мають безліч рамок і заборон, що в рази збільшують потяг до «забороненого плоду».
Точніше визначення вільного кохання: це відносини двох людей, засновані на взаємній повазі та розумінні, а також наданні коханій людині «право на ліво», яке, власне, таким і не є – поняття зради, адюльтера в таких відносинах відсутнє, адже можна все .
За та проти вільних відносин
Безперечною перевагою таких відносин є те, що люди нічим один одному не зобов’язані, поруч їх утримує лише взаємне бажання, а не якісь побутові та юридичні питання, через які багато хто змушений терпіти один одного. Ніхто нікого не обманює, не ревнує, хоча… Щодо останнього все неоднозначно – хтось у парі може дуже добре вдавати, мовляв, все гаразд, мене не колише, так і повинно бути, помираючи при цьому від ревнощів. На жаль, цей момент поширений у вільних відносинах – один із партнерів дійсно відчуває потребу у великій кількості сексуальних зв’язків, не звертаючи уваги на їхню якість і не бажаючи обманювати свого постійного партнера, який, за іронією долі, хоче саме якості, не женучись за кількістю. Ось так.
Буває ж, що таку вільну пару утворюють люди з однаковим сексуальним темпераментом (невисоким), для них часта зміна партнерів – справа звична, сексуальна прийнятність – висока, і якщо вони домовляться про все «на березі», то будуть справді щасливі. Постає питання: а навіщо взагалі треба було створювати пару? Ну, тут все просто: хочеться ж емоційної близькості, яка можлива лише з однією людиною, а якщо вона тебе ще й розуміє, даючи свободу (і отримуючи її з твого боку), то взагалі шикарно.
Серед мінусів, звісно, негативне ставлення оточуючих. Яким, до речі, знати про справжній стан речей не завжди корисно – ви пара, а як там усе всередині відбувається – справа особиста, а не громадська.
Також важливим є психологічний настрій: у підкірці міцно сидить переконання про єдиного на все життя чоловіка. І якщо його не опрацювати, то із вільним коханням навряд чи вийде. Ну, якщо це взагалі потрібно, звісно.
Тривалість таких стосунків викликає сумніви. Один захоче більшого, інший не захоче нічого міняти. Тож знову треба мати психологічну готовність відпустити людину. Потрібно постелити соломки – щоб м’якше падалося.
Якщо все вищесказане не остудило запал, то є сенс дозволити собі цей формат відносин. Просто усвідомити своє право на такий вибір. До речі, легалізоване право на ліво може призвести до втрати інтересу до останнього – заборонений плід перестане бути забороненим і з’явиться ясне усвідомлення бажання тихого сімейного щастя. У будь-якому випадку, роздуми щодо вільних відносин допоможуть усвідомити свою природу, а значить, freelove корисна навіть у теорії.